Критичне мислення: модна тенденція чи життєва необхідність?

Реформа освіти – камінь спотикання, який вже кілька років з впертістю каменя Сізифа скочується додолу, разом з титанічними зусиллями, якими його на ту гору волочено. А на горі – європейські стандарти, кредитно-модульна система, ЗНО, зріз знань і бозна-що іще від всезнаючих експертів.

Тільки цей камінь все лежить і потихеньку обростає мохом. Чому ж у нас не працює? Що не так?

Ігор Сущенко, виконавчий директор організації «Вчителі за демократію та партнерство», разом з колегами розробив шкільний курс «Основи критичного мислення». Цей курс може бути частиною варіативної програми і якщо батьки його оберуть, то дитина отримає навички, які точно стануть у нагоді в дорослому житті.

 Поштовхом для створення курсу "Основи критичного мислення", була діяльність по розповсюдженню програми "Дебати" ("Вчителі за демократію" є членами  міжнародної освітньої спільноти дебатерів IDEA (International Debate Educational Association),а також розробка ряду курсів з громадянської та правової освіти.

Дітей в школі не вчать критично мислити, лише відтворювати інформацію. А знання, які не інтегровані в стиль життя, не підпорядковані єдиній системі та меті – не приносять жодної користі, або просто забуваються.  Якщо дитину привчати до того, що думка виникає тільки після запитання, то вона так і житиме все життя за вказівкою спочатку батьків, потім начальника. Вміння думати, розвивати логічний ланцюжок – основне для того, аби стати успішним.

Ігор Сущенко каже, що розвивати критичне мислення в дитини треба ще з садочка. Наприклад, вона наполягає на тому, щоб вдягнути червоного светра, тоді як мама приготувала зелений. Замість сварки спитайте:

-Чому ти хочеш саме червоний?  Ми спонукаємо дитину, аби вона обґрунтувала свою думку. І якщо вона скаже:

-Бо в червоному ходить супермен, а він герой, я теж хочу бути героєм, - значить вміє проводити аналогії. Турботливий батько вестиме далі:

- А де ти бачив, що супергерой вдягає червоне?

І якщо дитя відповість:

-В книжці, яку ти мені читав, - то тут вже навичка посилатися на джерело, знаходити аргументи в дебатах.

Насправді, будь-яка робота з інформацією включає в себе наступні навички:

виділити головне,

переказати іншими словами,

навести приклад,

розділити на частини, порівняти, знайти спільне і відмінне тощо.

Дискусія – теж спосіб засвоєння та опрацювання інформації.

Друга важлива навичка, якої бракує у наших дітей – вміння домовлятися. Коли їх виховують в дусі «дітоцентризму», коли все для них, то найчастіше діти не вміють зважати на потреби інших, розуміти, що у когось може бути відмінна від них думка. Це призводить до того, що в дорослому житті людина провалює всі важливі зустрічі та переговори, не може ні з ким ужитися бо подружнє життя, зрештою, це теж – уміння домовлятися.

Ми живемо в епоху, коли інформація стає настільки величезним чинником нашого життя, що з нею треба вміти працювати, для того щоби бути захищеним від маніпуляції.

Від них є один захист – критичне мислення.